Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бга- ш'ї» подає наведений далі стислий огляд двадцятої глави. Но­чами Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався, обміркову­ючи смисл молитв 1 страница

ГЛАВА ДВАДЦЯТА

Молитви «Шікшаштаки»

Шріла Бгактівінода Тгакура у своїй «Амріта-праваха-бга- ш'ї» подає наведений далі стислий огляд двадцятої глави. Но­чами Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався, обміркову­ючи смисл молитв «Шікшаштаки» в товаристві Сварупи Дамодари Ґосвамі та Рамананди Раї. Він декламував вірші з «Ґіта-ґовінди» Джаядеви Ґосвамі, із «Шрімад-Бгаґаватам», із «Джаґаннатга-валлабга-натаки» Шрі Рамананди Раї чи з «Крішна-карнамріти» Шрі Білваманґали Тгакури, і від того Його охоплювали екстатичні почуття. Усі дванадцять років, протягом яких Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у Джаганнатга Пурі, Він насолоджувався такими віршами трансцендентної природи. Загалом Господь пробув у цьому смертному світі сорок вісім років. Натякнувши на відхід Господа, автор «Чай- тан'я-чарітамріти» подає короткий перегляд усієї Ант'я-ліли і на тому завершує книгу.

1 премодбгавіта-харшершйод- вега-даінйарті-мішрітам лапітам гаураиандрасйа бгашавадбгір нішевйате

према-удбгавіта—породжені з любовного екстазу; харша—захват: їршйа— заздрість; удвега—тривога; даінйа—покірливість; арті—горе; мііирітам— змішані; лапітам—з божевільними розмовами; гаурачандрасйа—Шрі Чай­тан'ї Махапрабгу; бгагйавадбгіх—найщасливішими; нішевйате—доступні для насолоди.

Тільки улюбленці долі будуть насолоджуватись божевільни­ми словами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, змішаними з захва­том, ревнощами, тривогою, покірливістю й тугою, які поро­джував любовний екстаз.

2 джайа джайа гаурачандра джайа нітйананда джайадваіта-чандра джайа ґаура-бгакта-врнда

джайа джайа—хвала, хвала; гаурачандра—Господу Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; джайа—хвала, хвала; нітйананда—Господу Ніт'янанді; джайа—хва­ла, хвала; адваіта-чандра—Адвайті Прабгу; джайа—хвала, хвала; ґаура-бгак- та-врнда—відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

Хвала, хвала Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хва­ла Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!

3 еі-мата махапрабгу ваісе нїлачале раджанї-дівасе кршна-вірахе віхвале

еі-мата—ось так; махапрабгу— ІІІрі Чайтан'я Махапрабгу; ваісе нїлачале— жив у Нілачалі; раджанї-дівасе—день і ніч; кршна-вірахе—розлукою з Крішною; віхвале—схвильований.

Отак живучи в Джаґаннатга Пурі [Нілачалі], Шрі Чайтан'я Махапрабгу вдень і вночі був охоплений гострим відчуттям розлуки з Крішною.



4 свару па, рамананда,—еі дуіджана-сане ратрі-діне раса-ата-шлока асвадане

сварупа—Сварупа Дамодара Ґосвамі; рамананда—Рамананда Рая; еі—ці; дуі­джана-сане—дві особи; ратрі-діне—вдень і вночі; раса-ґїта-иїлока—вірші й пісні, насичені смаком трансцендентного блаженства; асвадане—в куш­туванні.

Вдень і вночі в товаристві двох супутників — Сварупи Дамодари Ґосвамі та Рамананди Раї — Він смакував насиче­ні трансцендентним блаженством пісні й вірші.

5 нана-бгава утге прабгура харша, шока, роша даінйодвега-арті уткантга, сантоша

нана-бгава—різні почуття; утге—піднімаються; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; харша—захват; шока—скорбота; роша — гнів; даінйа—смирен­ня; удвега—тривога; арті—журба; уткантга—поривання; сантоша—вдо­волення.

Він насолоджувався численними трансцендентними почут­тями, як оце захват, скорбота, гнів, смирення, тривога, журба, палке прагнення чи вдоволення.

6 сеі сеі бгаве ніджа-іилока падійа шлокера артга асвадайе дуі-бандгу лана

сеі сеі бгаве—у тому настрої; ніджа-шлока падійа—читаючи Свої вірші; шло­кера—віршів; артга—значення; асвадайе—смакує; дуі-бандгу лана—з дво­ма друзями.

Він читав власні вірші, а тоді з'ясовував їхнє значення та на­стрій, насолоджуючись ними в товаристві цих двох друзів.

7 кона діне кона бгаве шлока-патгана сеі іилока асвадіте ратрі-джагарана

кона діне—іноді; кона бгаве—в якомусь настрої; шлока-патгана—читаючи ці вірші; сеі шлока — ці вірші; асвадіте—смакувати; ратрі-джагарана—не спить вночі.

Іноді Господь поринав у якийсь настрій і цілу ніч не спав, де­кламуючи пов'язані з тим настроєм вірші.

8 харше прабгу кахена, — "іиуна сварупа-рама-райа нама-санкїртана—калау парама упайа

харше—у захваті; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; кахена—каже; ійуна— послухайте-но; сварупа-рама-райа—дорогі Сварупо Дамодаро і Раманандо Рає; нама-санкїртана—повторення святого імені Господа; калау—в епоху Калі; парама упайа—найдоступніший засіб звільнення.

Шрі Чайтан'я Махапрабгу захоплено казав: «Любі Мої Сварупо Дамодаро і Раманандо Рає, знайте, що повторюва­ти святі імена — це найдоступніший шлях спастися за епо­хи Калі.

9 санкїртана-йаджне калау кршна-арадгана сеі та' сумедга пайа кріинера чарана

санкїртана-йаджне—виконувати яг'ю повторення мантри Харе Крішна; ка­лау—в епоч\ Калі; кршна-арадгана—поклоніння Крішні; сеі та'—такі особи; су-мсії ' -дуже розумні; пайа—дістають; кршнера чарана—притулок біля лотосових стіп Крішни.

За епохи Калі Крішні поклоняються, складаючи Господу жертву повторенням Його святих імен. Той, хто складає цю жертву, має великий розум і здобуває притулок біля лотосо­вих стіп Крішни.

ПОЯСНЕННЯ: Докладніше про це сказано в Аді-лілі, главі третій, віршах 77-78.


10 кршна-варнам твішакршнам санґопанґастра-паршадам йаджнаіх санкїртана-прайаір йаджанті хі сумедгасах

кріина-варнам—повторюючи склади кріш-на; твіиіа—сяйвом; акршнам—не чорний (золотий); са-анга—разом із супутниками; упанга—слуги; астра— зброя; париіадам—вірники; йаджнаіх—жертвопринесенням; санкїртана-пра- йаіх—головно у формі спільного співу: йаджанті—поклоняються; хі—без­перечно; су-медгасах—наділені розумом люди.

За епохи Калі розумні люди співають гуртом святі імена, по- клоняючись втіленню Верховного Бога, яке завше повторює ім'я Крішни. Хоча тіло Його не темне, Він — Сам Крішна. Його супроводжують супутники, слуги, зброя та вірники».

ПОЯСНЕННЯ: Цього вірша промовляє святий Карабгаджа- на в «Шрімад-Бгаґаватам» (11.5.32). Докладніше про це йдеть­ся в Аді-лілі, главі третій, вірші 52.

11 нама-санкїртана хаіте сарванартга-наша сарва-шубгодайа, кршна-премера улласа

нама-санкїртана—повторення святих імен Господа; хаіте—від; сарва-анар- тга-наша—знищення всього небажаного: сарва-шубга-удайа—пробудження всієї хорошої долі; кршна-премера улласа—початок потоку любові до Крішни.

Просто повторюючи святе ім'я Господа Крішни, можна звільнитись від усіх небажаних звичок. Цей спосіб дає змо­гу прихилити собі найліпшу долю і відкрити джерело любо­ві до Крішни.

12 чето-дарпана-марджанам бгава-махадавагні-нірвапанам

иірейах-каірава-чандріка-вітарана.и відйа-вадгу-джїванам анандамбудгі-вардганам праті-падам пурнамртасваданам

сарватма-снапанам парам віджайате шрї-кршна-санкїртанам

четах—серця; дарпана—дзеркало; марджанам—очищуючи; бгава — матері­ального існування; маха-давсігні—розбурхану лісову пожежу; нірвапанам— гасячи; иірейах—ласкавої долі; каірава—білий лотос; чандріка—місячне світло; вітаранам—поширюючи; відйа—всієї освіти; вадгу—дружина; джї- ванам—життя; сінанда—блаженства; амбудгі—океан; вардганам—збільшу­ючи; праті-падам—щокроку; пурна-амрта—довершеного нектару; асвада- нам—даючи смак; сарва — всім: атиа-снапанам—омиваючи душу; парам — трансцендентна; віджайате — нехай буде перемога; шрї-кршна-санкїрта- нам—спільному оспівуванню святого імені Крішни.

«Нехай в усьому і завжди перемагає повторення святого іме­ні Господа Крішни! Воно очищує дзеркало серця і звільняє від пекучого вогню матеріального існування. Повторення святих імен — наче місяць, що росте й розкривається пе­ред усіма живими істотами білим лотосом щасливої долі. Це життя і серце всієї мудрості. Повторення святого імені Крішни збільшує океан трансцендентного блаженства. Воно дарує всім прохолоду і дає змогу щомиті насолоджуватись довершеним нектаром».

ПОЯСНЕННЯ: Це перший вірш «Шікшаштаки» Шрі Чай­тан'ї Махапрабгу. Решту сім віршів наведено в цій главі, у віршах 16, 21, 29, 32, 36, 39 і 47.

13 санкїртана хаіте папа-самсара-нашана чітта-иіуддгі, сарва-бгакті-садгана-удгама

санкїртана хаіте—від повторення святого імені; папа-самсара-нашана— припинення матеріалістичного життя, яке триває через гріхи; чітта-иіуддгі— очищення серця; сарва-бгакті—всіх форм відданого служіння; садгана—ви­конання; удгама—пробудження.

Спільно оспівуючи мантру Харе Крішна можна позбутись гріховного матеріального існування, очистити серце від скверни і пробудити в собі всі форми відданого служіння.

14 кршна-премодсама, премамрта-асвадана кршна-прсїпті, севамрта-самудре маджджана

прапті—досягнення лотосових стіп Крішни: сева-а.»рта—нектару служіння; самудре—в океан; маджджана—занурення.

Ось які плоди дає повторення святих імен: в людині проки­дається любов до Крішни і з'являється смак трансцендент­ного блаженства, а в кінці вона досягає товариства Крішни і віддано служить Йому, немов поринаючи в великий океан любові.

15 утгіла вішада. даінйа,—паде апана-шлока йахара артга шуні' саба йайа духкга-иіока

утгіла вішада—виник жаль; даінйа—смирення; паде—чигає; апана-шло­ка—власний вірш; йахара—якого; артга шуні'—чуючи значення; саба— всі; йайа—йдуть геть; духкга-иіока—скорбота і горе.

Серцем Шрі Чайтан'ї Махапрабгу оволоділи почуття скор­боти й смирення, і Він прочитав іншого Свого вірша. Чую­чи цей вірш, можна забути весь смуток і жаль.

16 намнам акарі бахудга ніджа-сарва-шактіс

татрарпіта нійамітах смаране на калах етадршї тава крпа бгагаван мамапі дурдаівам їдршам іхаджані нанураґах

намнам—святих імен Господа; акарі—проявлені; бахудга—численні; ніджа- сарва-шактіх—всі особисті енергії; татра—в тому; арпіта—даровані; нійамітах—обмеження; смаране—в пам'ятанні; на—не; калах—міркування часу; етадршї—так багато; тава—Твоя; крпа—милість; бгагаван—Господи; мама—Моє; апі—хоча; дурдаівам—безталання; їдршам—таке; іха—в цьому (святому імені); аджані—народилась; на—не: анурагах—прив'язаність.

«„Господи, Верховний Боже-Особо, Твоє святе ім'я дарує живій істоті успіх у всьому, і тому Ти поширюєш Себе в чис­ленні імена, як оце Крішна та Ґовінда. У ті імена Ти вклав усі Свої енергії, і пам'ятати їх можна будь-коли і будь-де — щодо цього немає суворих правил. Господи, щедро даруючи Свої святі імена, Ти обдаровуєш пропащі, зумовлені душі такою милістю! Але Я такий безталанний, що» повторюючи святе ім'я, чиню образи, і через це не маю до нього ніякого потягу".

17 анека-локера ванчга—анека-пракара крпате каріла анека-намера прачари

анека-локера—з багатьох осіб; ванчга—бажання; анека-пракара—всілякі; крпате—Своєю милістю; каріла—Ти зробив; апека—численних; намера— святих імен; прачара—поширення.

Різні люди мають різні бажання, отож Ти ласкаво поши­рюєш задля них багато різних святих імен.

18 кгаіте иіуіте йатга татга нама лайа кала-деиіа-нійа.ма нахі, сарва сіддгі хайа

кгаіте—за їдою; шуіте—лежачи; йатга—як; татга—так; нсіма лайа— бере святе ім'я; кала—щодо часу; деіиа—щодо місця; нійама—правила; нахі—немає; сарва сіддгі хайа—приходить повна досконалість.

Хоч би коли й де людина повторювала святе ім'я, навіть за їдою чи уві сні, вона досягає повної досконалості.

19 "сарва-іиакті наме діла карійа еібгаґа омара дурдаіва, — наме нахі анураґа!!"

сарва-шакті—всі енергії; наме—у святе ім'я; діла—Ти вклав; карійа еібгаґа—розділивши; амара дурдаіва—Моя лиха доля; наме—до святих імен; нахі—немає; анураґа — прив'язаності.

У кожне з Своїх святих імен Ти вклав усі Свої енергії, але Я такий нещасний, що Мене не тягне повторювати Твої свя­ті імена».

кршна-према-удґама—пробудження любові до Крішни: према-амрта-асвада- на—смакування трансцендентного блаженства любові до Крішни; кршна-

йе-рупе ла-іле нама према упаджайа тахара лакшана іііуна, сварупа-рама-райа


йе-рупе—яким способом; ла-іле—повторюючи; нама—святе ім'я; према упаджайа—прокидається любов до Крішни; тахара лакшана шуна—послу­хай ознаки того; сварупа-рама-райа—Сварупо Дамодаро і Раманандо Рає.

Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «О Сварупо Дамо­даро Ґосвамі і Раманандо Рає, послухайте, як треба повто­рювати маха-мантру Харе Крішна, щоб легко пробудити в собі приспану любов до Крішни.

21 трнад апі су пінена тарор іва сахішнуна аманіна манадена кїртанійах сада харіх

трнат апі—від притоптаної трави; су-нїчена—бувши нижчим; тарох—від дерева; іва—справді; сахіїинуна—з більшим терпінням; аманіна—без оман­ної пихи; манадена—віддаючи всю шану; кїртанійах—слід повторювати; сада—завжди; харіх—святе ім'я Господа.

«Хто вважає себе нижчим за траву, хто терплячіший за де­рево і хто не сподівається до себе ніякої поваги, але завжди готовий шанувати інших, тому дуже легко завжди повторю­вати святе ім'я Господа».

22 уттама хана апанаке мане трніідгама дуі-пракаре сахішнута каре вркіиа-сама

уттама хана—навіть бувши дуже піднесеним; апанаке—себе; мане—вва­жає; трна-адгама—нижчим за билинку на дорозі; дуі-пракаре—у два спосо­би; сахішнута—терпіння; каре—виявляє; вркша-сама—як дерево.

З цього знати людину, яка повторює маха-мантру Харе Крішна. Вона дуже піднесена, але вважає себе нижчою за травинку на дорозі, і все терпляче зносить, наче дерево, що виявляє подвійне терпіння.

23 вркша йена катілеха кічгу на болайа шукана маілеха каре пані на магайа

вркша—дерево: йена—як; катілеха—коли його рубають; кічгу на бола­йа—нічого не каже; шукана—засихаючи; маілеха—навіть вмираючи; каре— кого-небудь; пані—води; на магайа—не прохає.

Коли дерево рубають, воно не протестує, і навіть засихаю­чи, воно не скаржиться й не просить води.

24 йеі йе магайе, таре дейа апана-дгана ггарма-вршті сахе, анера карайе ракшана

йеі йе магайе—як хто що просить у дерева: шаре—йому; дейа—дає; апана- дгана—свої скарби; ггарма-вршті—палючий жар сонця і потоки дощу; сахе—терпить; анера—іншим; карайе ракшана—дає захисток.

Кожному, хто забажає, дерево віддає плоди, квіти й усе, що має. Воно терпляче зносить спеку й зливу, але водночас дає захисток іншим.

25 уттама хана ваішнава хабе нірабгімана джїве саммана дібе джані' 'кршна'-адгіштгана

уттама хана—бувши таким піднесеним: ваішнава—відданий; хабе—пови­нен бути; нірабгімана—без гордині; джїве—всім живим істотам; саммана дібе—повинен віддавати шану; джані1—знаючи; кршна-адгіштгана—оби­тель Крішни.

Хоча вайшнава — найпіднесеніший з усіх, він не гордиться і всіх поважає, знаючи, що кожен — це обитель Крішни.

26 еі-мата хана йеі кршна-нама лайа шрї-кршна-чаране танра према упаджайа

еі-мата—ось так; хана—ставши; йеі—кожен, хто; кршна-нама лайа—по­вторює святе ім'я Крішни: шрї-кршна-чаране—до лотосових стіп Господа Крішни; танра—його; према упаджайа—прокидається любов до Крішни.

Якщо людина повторює святе ім'я Господа Крішни в такому настрої, в неї неодмінно прокинеться приспана лю­бов до Його лотосових стіп».

27 кахіте кахіте прабгура даінйа баділа 'шуддга-бгакті' кршна-тгані магіте лагіла

кахіте кахіте—говорячи це; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; даін­йа—смирення; баділа—збільшилось; шуддга-бгакті—чисте віддане слу­жіння; кршна-тгані—в Крішни; магіте лагіла—став благати.

Коли Господь Чайтан'я пояснював це все, Його смирення поглибилось, і Він став просити в Крішни чистого відданого служіння.

28 премера свабгава—йахан премера самбандга сеі мане, — 'кршне мора нахі према-гандга'

премера свабгава—природа любові до Бога; йахан—де; премера самбандга— зв'язок з любов'ю до Бога; сеі мане—він визнає; кршне—до Господа Крішни; мора—моєї; нахі—немає; према-гандга—навіть запаху любові до Бога.

Якщо відданий має хоча б крихту любові до Бога, її природа виявляється в тому, що він не вважає себе за відданого. Він гадає, що, навпаки, не має й крихти любові до Крішни.

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура зауважує, що люди, справді бідні на чисте віддане служіння, які не мають і краплини любові до Бога, облудно вистав­ляють себе великими відданими, хоча трансцендентне бла­женство відданого служіння для них недоступне. Існує клас так званих відданих, пракріта-сахаджії, що виставляють свою відданість напоказ, хизуючись своїм щастям. Однак усе це вдаване, бо ознаки їхньої відданості суто зовнішні. Пра­кріта-сахаджії красуються тими ознаками, щоб похвалитись так званими успіхами в розвитку любові до Крішни, але чис­ті віддані не тільки не хвалять пракріта-сахаджій за прояви трансцендентного екстазу, а й узагалі цураються їх. Не варто рівняти пракріта-сахаджій до чистих відданих. Коли людина справді сягає високого рівня екстатичної любові до Крішни, вона не виставляє себе напоказ. Вона просто намагається де­далі більше служити Господу.

Часом пракріта-сахаджії засуджують чистих відданих, ка­жучи, що вони не віддані, а філософи, науковці, шукачі істини чи буквоїди. Натомість себе вони видають за найпіднесені- ших, сповнених трансцендентного блаженства відданих, гли­боко занурених у віддане служіння і охоплених безумним ба­жанням насолоджуватись трансцендентними смаками. Також вони представляють себе як відданих, які сягнули вершин спонтанної любові, як знавців трансцендентних смаків, як найпіднесеніших відданих, пов'язаних з Крішною стосунка­ми кохання, тощо. Не розуміючи трансцендентної природи любові до Бога, вони розцінюють свої матеріальні емоції як ознаку високого духовного рівня. Тим самим вони ганьблять шлях відданого служіння. Аби зажити слави вайшнавських письменників, вони пишуть книжки, вносячи у чисте відда­не служіння свої матеріальні погляди на життя. Засліплені своїми матеріальними ідеями, вони рекламують себе як знав­ців трансцендентних смаків, але не розуміють трансцендент­ної природи відданого служіння.

29 на дганам на джанам на сундаріи кавітам всі джагадїіиа камайе мама джанмані джанманїшваре бгаватад бгактір ахаітукї твайі

на—не; дганам—багатство; на—не; джанам—послідовників; сундарїм—не красунь; кавітам—описану барвистою мовою корисливу діяльність; ва—чи; джагат-їиш—Господи всесвіту; камайе—бажаю; мама — Моє; джанмані— в народженнях; джанмані—за народженнями; їіиваре—Верховному Богові- Особі; бгаватат—нехай буде; бгактіх—віддане служіння; ахаітукї—без мотивів; твайі—Тобі.

«Владико всесвіту, Я не бажаю ні матеріальних статків, ні послідовників-матеріалістів, ні вродливої жінки, ні описа­ної барвистою мовою корисливої діяльності. Єдине, чого Я


хочу, — це життя за життям віддано служити Тобі, нічого за це не прохаючи».

30 дгана, джана нахі маґон, кавіта сундарї 'шуддга-бгакті' деха' море, кршна крпа карі'

дгана—багатство; джана—послідовники; нахі—не; маюн—прошу; кавіта сундарї—дружину-красуню чи корисливу діяльність; шуддга-бгакті—чисте віддане служіння; деха'—даруй, будь ласка; море—Мені; кршна—Господи Крішно; крпа карі'—змилувавшись.

Господи Крішно, Я не хочу від Тебе ні матеріального багат­ства, ні послідовників, ні вродливі дружини, ані діяльності, що дарує насолоду. Я благаю в Тебе одного — зі своєї без­причинної ласки даруй Мені чисте віддане служіння Тобі життя за життям».

31 аті-даінйе пунах мате дасйа-бгакті-дана апанаре каре самсарї джїва-абгімана

аті-даінйе—у великому смиренні; пунах—знову; маґе—просить; дасйа- бгакті-дана—дарувати відданість у настрої слуги; апанаре—Себе; каре— робить; самсарї—матеріалістичне; джїва-абгімана—самоототожнення зумов­леної душі.

У глибокому смиренні, прибираючи настрій зумовленої ма­теріальним світом душі, Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову став прохати про служіння Господу.

32 айі нанда-тануджа кінкарам паті там мам вішаме бгавамбудгау крпайа тава пада-панкаджа- стгіта-дгулї-садриіам вічінтайа

айі—о Господи; нанда-тануджа—сину Махараджі Нанди, Крішно; кін­карам—слугу; патітам—впалого; мам—Мене; вішаме—жахливий; бгава- амбудгау—у океан невігластва; крпайа—безпричинною милістю; тава— Твоїх; пада-панкаджа—біля лотосових стіп; стгіта—розміщеним; дгулї-са- дршам—як порошинка; вічінтайа—вважай, будь ласка.

«„О Господи, Крішно, сину Махараджі Нанди, Я Твій вічний слуга, але через бажання насолоджуватись плодами Своєї діяльності впав у цей жахливий океан невігластва. Будь лас­ка, зглянься наді Мною! Визнай Мене за порошинку біля Твоїх лотосових стіп".

33 "томара нітйа-даса муі, тома пасарійа падійачгон бгаварнаве майа-баддга хана

томара—Твій; нітйа-даса—вічний слуга; муі—Я; тома пасарійа—забув­ши Твою Господню Милість; падійачгон—Я впав; бгава-арнаве—у океан не­вігластва; майа-баддга хана—ставши зумовленим зовнішньою енергією.

Я Твій вічний слуга, але, забувши Твою Господню Милість, Я впав в океан невігластва і потрапив в полон зовнішньої енерґії.

34 крпа карі' кара море пада-дгулі-сама томара севака карон томара севана"

крпа карі'—бувши милостивий: кара—зроби; море—Мене; пада-дгулі- сама—як порошинку біля Твоїх лотосових стіп; томара севака—як Твого вічного слугу; карон—задій Мене; томара севана—у служінні Тобі.

Даруй Мені безпричинну ласку, відвівши Мені місце поряд з порохом біля Твоїх лотосових стіп, щоб Я служив Твоїй Господній Милості як Твій вічний слуга».

35 пунах аті-уткантга, даінйа ха-іла удґама кршна-тгані маґе према-нама-санкїртана

пунах—знову; аті-уткантга—палка жага; даінйа—смирення; ха-іла уд- гама—прокинулись; кршна-тгані—в Господа Крішни; масе—прохає: пре­ма—в екстатичній любові; нама-санкїртана—повторювати маха-мантру.

Тоді Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу заполонило при­родне смирення і палке бажання, і Він став молити Крішну, щоб Крішна дарував Йому змогу повторювати маха-мантру з екстатичною любов'ю.

36 найанам ґалад-аьиру-дгарайа ваданам гадтда-руддгашї ара пулакаір нічітам вапух када, тава нама-грахане бгавішйаті

найанам—очі; ґалат-ашру-дгарайа—потоками сліз; ваданам—рот: садґада— що перериваються; руддгайа—стиснуте; сіра—словами; пулакаіх—волоссям, що від трансцендентного щастя стало дибки; нічітам—покрите; вапух—тіло; када—коли; тава—Твого; нама-грахане—при повторенні імені; бгавішйа­ті—буде.

«„Господи, коли Я зможу повторювати Твоє святе ім'я так, що очі Мої прикрашатимуть невпинні потоки сліз? Коли від повторення Твого святого імені голос Мені перерветься і во­лосся на тілі стане дибки в трансцендентному щасті?"

37 "према-дгана віна вйартга дарідра джївана 'даса' карі' ветана море деха према-дгана"

према-дгана—багатство екстатичної любові; віна—без; вйартга—марне; дарідра джївана—злиденне життя; даса карі'—взявши за вічного слугу; вета­на—платню; море—Мені; деха—дай; према-дгана—скарб любові до Бога.

Без любові до Бога життя Моє нічого не варте. Тому Я благаю Тебе, візьми Мене Своїм слугою і плати Мені за це екстатичною любов'ю до Бога».

38 расантаравеше ха-іла війоґа-спгурана удвеґа, вішада, даінйе каре пралапана

раса-антара-авеше—в екстатичній любові, багатій на смаки; ха-іла—було; війоґа-спгурана—пробудження почуттів розлуки; удвеґа—туга; вішада—по­хмурість; даінйе—смирення; каре пралапана—говорить, мов божевільний.

Розлука з Крішною породила в серці Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу настрої туги, жалю та смирення, і Він заговорив, мов божевільний.

39 йуґайітам німешена чакшуша правршайітам шунйайітам джаґат сарвам ґовінда-вірахена ме

йуґайітам—схоже на тисячоліття; німешена—миттю; чакшуша—з очей; правршайітам—сльози ллються зливою; шунйайітам—здається пусткою; джаґат—світ; сарвам—весь; ґовінда—з Господом Ґовіндою; вірахена ме— Моєю розлукою.

«„Господи Ґовіндо, в розлуці з Тобою одна мить Мені здаєть­ся тисячею років, сльози дощовими потоками ллються з Моїх очей, а весь світ здається Мені пусткою".

40 удвеґе діваса на йайа 'кшана'хаіла 'йуґа'-сама варшара меґга-прайа ашру варіше найана

удвеґе—у тривозі; діваса—день; на—не; йайа—минає; кшана—мить; хаіла—стала; йуґа-сама—наче тисячоліття; варшара—дощового сезону; меґга-прайа—як хмари; ашру—сльози; варіше—ллються; найана—з очей.

Через тривогу Мені здається, що день тягнеться без кінця, а мить здається тисячею років. Безнастанно ллючи сльози, Мої очі стали схожі на хмари в дощову пору.

41 ґовінда-вірахе иіунйа ха-іла трібгувана тушанале поде, — йена на йайа джївана

ґовінда-вірахе—розлукою з Ґовіндою; иіунйа—порожній; ха-іла—стали; трі-бгувана—три світи; туша-анале—на повільному вогні; поде—палить; йена—наче; на йайа—не йде; джївана—життя.

В розлуці з Ґовіндою три світи спорожніли для Мене. Я ніби заживо згоряю на повільному вогні.


42 кршна удасіна ха-іла каріте парїкшана сакгї саба кахе, — 'кршне кара упекшана'

кршна—Господь Крішна; удасіна—байдужий; ха-іла—став; каріте—зро­бити; парїкшана—випробування; сакгї саба кахе — кажуть усі подруги; кршне—Крішну: кара—зроби; упекшана—нехтування.

Господь Крішна збайдужів до Мене, щоб перевірити Мою любов, і тому всі Мої подруги радять: „Ліпше не звертай на Нього уваги"».

43 етека чінтіте радгара нірмала хрдайа свабгавіка премара свабгава каріла удайа

етека—так; чінтіте—думаючи; радгара—Шріматі Радгарані; нірмала хр­дайа— чистого серця; свабгавіка—природної; премара—любові до Крішни; свабгава—природа; каріла удайа—прокидається.

Від цих думок у серці Шріматі Радгарані, кришталево чис­тому, прокинулось природне кохання.

44 їршйа, уткантга, даінйа, праудгі, вінайа ета бгава ека-тгані каріла удайа

їршйа—ревнощі; уткантга—палке прагнення; даінйа—смирення; пра­удгі—завзяття; вінайа—благання; ета бгава—ці трансцендентні екстази; ека- тгані—в одному місці; каріла удайа—пробудились.

В Ній водночас прокинулись екстатичні ознаки ревнощів, палкого бажання, смирення, завзяття і благання.

45 ета бгаве радгара мана астгіра ха-іла сакгї-гана-аге праудгі-иїлока йе паділа

ета бгаве—у цьому настрої; радгара—Шріматі Радгарані; мана—розум; ас­тгіра ха-іла—збудився; сакгї-гана-аґе—перед подругами, ґопі; праудгі-шло­ка—вірш, який висловлює високе почуття відданості; йе—який; паділа— Вона прочитала.

Цей стан збурив розум Шріматі Радгарані, і Вона зверну­лась до Своїх подруг-ґопі з віршем, де вилились Її високі по­чуття відданості.

46 сеі бгаве прабгу сеі шлока уччаріла шлока уччаріте тад-рупа апане ха-іла

сеі бгаве—у цьому екстатичному настрої; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапра­бгу; сеі—той; шлока—вірш; уччаріла—промовив; шлока—вірш; уччаріте— промовляючи; тат-рупа—як Шріматі Радгарані; апане—Сам; ха-іла—став.

В настрої цього екстазу Шрі Чайтан'я Махапрабгу прочи­тав цього вірша і відчув Себе, наче Шріматі Радгарані.

47 аіилішйа ва пада-ратам пінашту мам

адаріііанан марма-хатам кароту ва йатга татга ва відадгату лампато мат-прана-натгас ту са ева напарах

аіилішйа—з насолодою пригортаючи; ва—чи; пада-ратам—що впала до лотосових стіп; пінашту—нехай топче; мам—Мене; адаршанат—невиди­мий; марма-хатсім—розбите серце; кароту—нехай зробить; ва—чи; йат­га—як (Він бажає); татга—так; ва—чи; відадгату—нехай робить; лампа- тах—гульвіса; мат-прана-натгах—володар Мого життя; ту—але; сах— Він; ева—тільки; на апарах—ніхто інший.

«„Нехай Крішна міцно пригорне цю служницю, що впала Йому до лотосових стіп, або нехай потопче Мене, або розі­б'є Мені серце, ніколи не показуючись Мені на очі, — вреш­ті-решт, Він гульвіса, і може робити все, що забажає, але по­при все Він володар Мого серця і Моє Божество".

48 "омі—кршна-пада-дасї, тенхо—раса-сукга-раімі,

алінґійа каре атма-сатга кіба неї дейа дараиіана, джарена мора тану-мана, табу тенхо—мора прана-натга

іїмі—Я; кршна-пада-дасї—служниця лотосових стіп Крішни; тенхо—Він; раса-сукга-раші—вмістище трансцендентних смаків; алінґійа—обіймаючи;

каре—робить; атма-сатга—з'єднану; кіба—або; на дейа—не дає; дараиіа­на— побачення; джарена—точить; мора—Моє; тану-мана—тіло й розум; табу—однак; тенхо—Він; мора прана-натга—володар Мого життя.

Я служниця лотосових стіп Крішни, а Він — уособлення трансцендентних смаків і щастя. Якщо Він захоче, Він може або обійняти Мене, даруючи Мені відчуття єдності з Ним, або ж не показуватись Мені на очі, підточуючи сили Мого тіла й розуму. В будь-якому разі, Він володар Мого життя.

49 сакгї хе, иіуна мора манера ніійчайа кіба анураґа каре, кіба духкга дійа маре,

мора пранеиівара кршна—анйа найа

сакгі хе—подруженько; іиуна—послухай; мора—Мого; манера—розуму; нішчайа—рішення; кіба—чи; анураґа—прихильність; каре—робить; кіба— чи; духкга — горе; дійа — завдаючи; маре — вбиває; мора — Мій; прана- їіивара—владика життя; кршна—Крішна; анйа найа—і ніхто інший.

Люба подруженько, послухай-но, що Я вирішила. Крішна — володар Мого життя будь-що, чи Він дарує Мені ласку, чи завдає смертельного жалю.

50 чгаді'анйа нарї-ґана, мора ваша тану-мана,

мора саубгаґйа праката карійа та-сабаре дейа пїда, сїма-сане каре крїда, сеі нарї-гане декгана

чгаді'—покидаючи; анйа—інші; нарї-ґана—жінки; мора—Моя; ваша— влада; тану-мана—тіло й розум; мора—Моє; саубгаґйа—щастя; праката ка­рійа—проявляючи; та-сабаре—їм усім; дейа пїда—завдає болю; сїма-сане— зі Мною; каре крїдсі—кохається; сеі нарї-ґане—цим жінкам; декгана—по­казуючи.

Іноді Крішна залишає інших ґопі і віддає в Мою владу Свої тіло та розум. Кохаючись зі Мною, Він показує світу Моє щастя і тим засмучує інших.

51 кіба тенхо лампата, шатга, дгриїта, сакапата,

анйа нарї-ґана карі' сатга море діте манах-пїда, мора аґе каре крїда, табу тенхо—мора прана-натга

кіба—чи; тенхо—Він; лампата—гультяй; шатга—лукавець; дгршта— зухвалець; сакапата—облудник; анйа—інших; нарї-ґана—жінок; карі'— приймаючи; сатга—за подруг; море—Мені; діте—дати; манах-пїда—біль у розумі; мора аґе—переді Мною; каре крїда—кохається; табу—однак; тен­хо—Він: мора прана-натга—володар Мого життя.

А іноді — лукавий та зухвалий, врешті-решт, гульвіса- облудник — Він іде до інших жінок і на Моїх очах кохаєть­ся з ними, щоб завдати Моєму серцю муки. Та однак Він во­лодар Мого життя.

52 на ґані апана-духкга, сабе ваіїчгі танра сукга,

танра сукга—сімсіра татпарйа море йаді дійа духкга, танра хаіла маха-сукга, сеі духкга—мора сукга-варйа

на—не; гані—рахую; апана-духкга—Свого горя; сабе—тільки: ванчгі— бажаю; танра сукга—Його щастя; танра сукга—Його щастя; сімара татпа­рйа—мета Мого життя; море—Мені; йаді—якщо; дійа духкга—завдає муки; танра—Його; хаіла—було; маха-сукга—велике щастя; сеі духкга — ця мука; мора сукга-варйа—Моє найбільше щастя.

Мені байдуже, що мучусь Я, аби тільки був щасливий Крішна, бо Його щастя — мета Мого життя. Та якщо його тішить мучити Мене — нехай, бо ця мука тоді — Моє най­більше щастя.

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура каже, що відданий не переймається своїм щастям і страждан­ням. Відданого цікавить одне — аби був щасливий Крішна, і саме цьому присвячена вся діяльність відданого. Чистий від­даний не мислить собі іншого щастя, крім щастя бачити Крішну повністю щасливим. Якщо Крішні приємно мучити


його, чистий відданий вважає ці муки за найбільше щастя. Натомість люди матеріалістичні, горді матеріальними статка­ми і позбавлені духовного знання, як оце пракріта-сахаджії, ставлять за мету життя своє особисте щастя. Деякі з них праг­нуть насолоджуватись, розділяючи щастя Крішни. Це настрій корисливого трудівника, що хоче тішити свої чуття показним служінням Крішні.

53 йе нарїре ванчге кршна, тара рупе сатршна,

таре на пана хайа духкгї муі тара пайа паді', лана йана хате дгарі', крїда карана танре карон сукгї

йе нарїре—яку жінку; ванчге кршна—Крішна хоче мати поряд: тара рупе сатршна—приваблений її вродою; таре—її; на пана—не здобуваючи; хайа духкгї—стає нещасний; муі—Я; тара пайа паді'—падаю їй в ноги; лана йана—беру і йду; хате дгарі'—взявши за руку; крїда—забави; карана— влаштовуючи; танре—Господа Крішну; карон сукгї—роблю щасливим.

Якщо Крішна приваблюється вродою якоїсь жінки й хоче з нею насолодитись, але не може її здобути й через те страж­дає, то Я падаю до ніг цієї жінки, беру за руку й веду до Крішни, просячи її втішити Крішну.

54 канта кршне каре роша, кршна пайа сантоша,

сукга пайа тадана-бгартсане йатга-йоша каре мана, кршна тате сукга пана, чгаде мана алпа-садгане

канта—кохана; кршне—на Господа Крішну; каре роша—гнівається; кршна пайа сантоша—Крішна дуже тішиться; сукга пайа—відчуває щастя; тада- на-бгартсане—картанням; йатга-йоша—як годиться; каре мана—виявляє гордість; кршна—Господь Крішна; тате—в такій діяльності; сукга пана— черпає щастя; чгаде мана—відкидає гординю: алпа-садгане—після невеликих зусиль.

Коли Крішнина кохана ґопі гнівається на Нього, Крішна дуже радий. Докори такої ґопі дуже тішать Його. Вона вияв­ляє гордість, як годиться, а Крішна цим настроєм насо­лоджується. По тому, після невеликих зусиль з боку Крішни, вона скоряється.

55 сеі нарї джїйе кене, кршна-марма вйатга джане,

табу кршне каре тадга роша ніджа-сукге мане каджа, падука тара шіре ваджа, кршнера матра чахійе сантоша

сеі нарї—та жінка; джїйе—живе; кене—чому; кршна-марма—Крішнине серце; вйатга—нещасне; джане—знає; табу—однак; кршне—на Крішну; каре—робить; Тадга роша—глибокий гнів; ніджа-сукге—у своєму щасті; мане—вважає; каджа—єдине, що важить; падука—нехай впаде; таре— її; шіре—на голову; ваджа—блискавка: кршнера—Крішни; матра—тільки; чахійе—хочемо; сантоша—-щастя.

Навіщо життя такій жінці, яка знає про печаль Крішнино- го серця і все одно затято гнівається на Нього? Вона ду­має тільки про своє щастя. Будь така жінка проклята, нехай її поб'є грім! Ми ж бо хочемо одного — щоб був щасливий Крішна.

ПОЯСНЕННЯ: Відданий, якого турбує тільки задоволення власних чуттів, неминуче падає й перестає служити Крішні. Привабившись до матеріального щастя, він пристає до пра­кріта-сахаджій, що їх вважають за невідданих.

56 йе гопї мора каре двеше, кршнера каре сантоше,

кршна йаре каре абгілаша муі тара ггаре йана, таре севон дасї хана, табе мора сукгера улласа

йе ґопї— яка ґопі; мора—до Мене; каре двеше—ревнує; кршнера каре сан­тоше— але вдовольняє Крішну; кршна—Господь Крішна; йаре — кого; каре—робить; абгілаша—бажання; муі-—Я; тара—її; ггаре йана—йдучи до дому; таре севон.—служитиму їй; дасї хаііа—ставши служницею; табе— тоді: мора—Моє; сукгера улласа—з'являється щастя.

Якщо ґопі лиха на Мене, але вдовольняє Крішну, і Крішна її бажає, то Я без вагань піду до неї додому і стану їй за служницю, бо тоді Я відчую щастя.

57 куштгї-віпрера раманї, патівратсі-шіромані,

паті латі' каіла вешйара сева стамбгіла сурйера таті, джїйаіла мрта паті, тушта каіла мукгйа тіна-дева

куштгї-віпрера—прокаженого брахмани; раманї—дружина: паті-врата- иііромані—найвірніша з жінок; паті латі'—задля вдоволення чоловіка; каіла—робила; вешйара сева—служіння повії; стамбгіла—зупинила; сурйе­ра Таті—рух сонця; джїйаіла—оживила; мрта паті—мертвого чоловіка; тушта каіла—вдовольнила; мукгйа—головні; тіна-дева—три божества чи півбоги.

Дружина прокаженого брахмани досягнула найвищого рів­ня подружньої вірності, слугуючи повії, аби та вдовольни­ла її чоловіка. Силою своєї вірності вона зупинила рух сон­ця, оживила мертвого чоловіка і вдовольнила три головні божества [Брахму, Вішну та Махешвару].

ПОЯСНЕННЯ: «Адіт'я Пурана», «Маркандея Пурана» і «Падма Пурана» розповідають про одного брахману, що страждав від прокази, але мав дуже вірну дружину. Йому за­кортіло насолодитись товариством повії, отож його дружина пішла до неї і стала її служницею, аби прихилити її ласку до свого чоловіка. Коли повія погодилась вступити в зв'язок із ним, дружина принесла свого прокаженого чоловіка. Коли прокажений, грішний син брахмани, побачив вірність своєї дружини, він відмовився від своїх гріховних намірів. Однак повертаючись додому, він зачепив Маркандею Ріші, і той про­кляв його, щоб він помер, як тільки зійде сонце. Своєю вір­ністю дружина набула великої могутності, отож, почувши це прокляття, вона поклялась, що сонце не зійде. Побачивши її незламну рішучість у служінні чоловікові, три божества — Брахма, Вішну та Махешвара — були дуже вдоволені і бла­гословили її, щоб її чоловік ожив і одужав. Цей приклад на­ведено тут, щоб підкреслити: відданий повинен присвятити всього себе суто на вдоволення Крішни, не бажаючи нічого для себе. Це увінчає його життя успіхом.

58 "кршна—мора джївана, кршна—мора прана-дгана,

кршна—мора пранера парііна хрдайа-упаре дгарон, сева карі' сукгї карон, еі мора сада рахе дгйана

кршна—Господь Крішна; мора джївана—душа Мого життя; кршна—Гос­подь Крішна; мора прана-дгана—багатство Мого життя; кршна—Господь Крішна; мора пранера парана—життя Мого життя; хрдайа-упаре—на серці; дгарон—тримаю; сева карі'—служачи; сукгї карон—роблю щасливим; еі— це; мора—Моя; сада—завжди; рахе—залишається; дгйана—медитація.

Крішна — душа Мого життя. Крішна — скарб Мого жит­тя. Крішна — життя Мого життя. Тому Я завжди лелію Його в Своєму серці і намагаюсь вдовольнити Його служін­ням. Це єдине, що повсякчасно поглинає Мої думки.

59 мора сукга—севане, кршнера сукга—сантаме,

атаева деха дена дана кршна море 'канта' карі', кахе море 'пранешварі', мора хайа 'дасї'-абгімана

мора сукга—Моє щастя; севане—у служінні; кршнера сукга—Крішнине щастя; сантаме—в єднанні зі Мною; атаева—тому; деха—Своє тіло; дена— віддаю; дана — як дар; кршна — Господь Крішна; море — Мене; канта карі'— визнаючи коханою; кахе—каже; море—Мені; прана-їшварі—найкоханіша; мора—Моє; хайа—є; дасї-абгімана—розуміння, що Я Його служниця.

Моє щастя полягає в служінні Крішні, а щастя Крішни — в єднанні зі Мною. Тому Я підношу Своє тіло в дар до лото­сових стіп Крішни, а Він вважає Мене за кохану і зве найдо­рожчою. Я ж тоді вважаю Себе за Його служницю.


60 канта-сева-сукга-пура, сангама хаіте сумадгура,

тате сакшї—лакшмї тгакуранї нарайана-хрді стгіті, табу пада-севайа маті, сева каре 'дасї'-абгіманї

канта-сева-сукга-пура—служіння Господу — це оселя щастя; сангама хаіте су-мадгура—солодше за безпосереднє єднання; тате—в тому; сакшї—свід­чення; лакшмї тгакуранї—богиня щастя; нарайана-хрді—на серці Нараяни; стгіті—становище; табу—однак; пада-севайа маті—бажає служити лото­совим стопам; сева каре—служить; дасї-абгіманї—маючи себе за служницю.

Служіння Моєму коханому — це обитель щастя, солодшо­го за єднання з Ним. Це видно і з прикладу богині щастя, що, хоча завжди живе в Нараяни біля серця, прагне служи­ти Його лотосовим стопам. Через це вона вважає себе Його служницею й не перестає Йому догоджати».

61 еі радгара вачана, вішуддга-према-лакшана,

асвадайе шрї-ґаура-райа бгаве мана нахе стгіра, саттвіке вйапе шарїра, мина-деха дгарана на йайа

еі—ці; радгара вачана—слова Шріматі Радгарані; вішуддга-према-лакша­на—ознаки чистої любові до Крішни; асвадайе—смакує; шрї-гаура-райа— Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу; бгаве—через цей екстаз; мана нахе стгіра—розум не вгамовується; саттвіке—ознаки трансцендентної любові; вйапе—пронизують; шарїра—тіло; мана-деха—розум і тіло; дгарана—під­тримувати; на йайа—неможливо.

У цих словах Шріматі Радгарані проявляється чиста любов до Крішни, і Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався її смаком. Від любовного екстазу розум Його не міг вгамува­тись. Все Його тіло під впливом трансцендентної любові за­знавало змін, і Він не володів ні розумом, ні тілом.

62 враджера віиіуддга-према, — йена джамбу-нада хема,

атма-сукгера йахан нахі гандга се према джана'те локе, прабгу каіла еі шлоке, паде каіла артгера нірбандга

враджера—Вріндавани; вішуддга-према—чиста любов до Крішни; йена— наче; джамбу-нада хема—золотий пісок з річки Джамбу; атма-сукгера— вдоволення власних чуттів; йахан—де; нахі гандга—немає навіть запаху; се према—цю любов до Бога; джана'те локе—звістувати серед людей; прабгу— Шрі Чайтан'я Махапрабгу; каіла—написав; еі шлоке—цей вірш; паде—по­ступово; каіла артгера нірбандга—пояснив його справжнє значення.

Чисте віддане служіння у Вріндавані — наче золотий пісок річки Джамбу. У Вріндавані нема й сліду бажання задоволь­няти власні чуття. Щоб прославити в матеріальному світі саме таку чисту любов, Шрі Чайтан'я Махапрабгу написав цього вірша й пояснив його значення.

ПОЯСНЕННЯ: Тут ідеться за вірш 47, восьмий вірш «Шікшаштаки».

63 еі-мата махапрабгу бгававішта хана пралапа каріла тат-тат шлока падійа

еі-мата—ось так; махапрабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; бгава-авішта хана—охоплений любовним екстазом; пралапа каріла—говорив божевільні слова; тат-тат—доречні; шлока падійа—читаючи вірші.

Так, охоплений любовним екстазом, Шрі Чайтан'я Маха­прабгу говорив, наче божевільний, і читав підхожі вірші.

64 пурве ашта-шлока карі' локе шікша діла сеі ашта-шлокера артга апане асваділа

пурве—раніше; ашта-шлока карі'—склавши вісім віршів; локе шікша діла—вчив людей; сеі—тих; ашта-шлокера—восьми віршів; артга—смисл; апане асваділа—смакував особисто.

Колись Господь склав ці вісім віршів, «Шікшаштаку», щоб вчити звичайних людей, а зараз Сам насолоджувався їхнім змістом.

65 прабгура 'шікшаштака '-шлока йеі паде, іиуне кршне према-бгакті тара баде діне-діне

прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; шікша-аштака—восьми настанов; шлока—вірші; йеі—кожен, хто; паде—читає; ійуне—чи слухає; кршне— до Господа Крішни; према-бгакті—екстатична любов та відданість; тара— його; баде—збільшується; діне-діне—день у день.

Якщо людина читає чи слухає ці вісім віршів з повчаннями Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, її екстатична любов до Крішни і відданість Йому зростає день у день.

66 йадйапіха прабгу—котї-самудра-самбгїра нана-бгава-чандродайе хайена астгіра

йадйапіха—хоча; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; котї-самудра-ґамбгї- ра—глибокий, як мільйони океанів; нана—всіляких; бгава—екстатичних по­чуттів; чандродайе—через схід місяця; хайена—іноді стає; астгіра—невга­мовний.

Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу глибокий і серйозний, як мільйони океанів, коли сходить місяць Його екстатичних по­чуттів, Він не знаходить Собі місця.

67 -68 йеі йеі шлока джайадева, бгагавате

райера натаке, йеі ара карнамрте

сеі сеі бгаве шлока карійа патгане сеі сеі бгававеше карена асвадане

йеі йеі—які; шлока—вірші; джайадева—Джаядеви Ґосвамі; бгагавате—у «Шрімад-Бгаґаватам»; райера напіаке—у п'єсі Рамананди Раї; йеі—які; ара— теж; карнамрте—у книжці Білваманґали Тгакури «Крішна-карнамріта»; сеі сеі бгаве—у тих екстатичних почуттях; шлока—вірші; карійа патгане— завжди читає; сеі сеі—у тих; бгава-авеше—любовний екстаз; карена асвада­не—смакує.

Читаючи вірші з «Ґіта-ґовінди» Джаядеви Ґосвамі, з «Шрі­мад-Бгаґаватам», із п'єси «Джаґаннатга-валлабга-натака» Рамананди Раї чи з «Крішна-карнамріти» Білваманґали Тга­кури, Господь поринав у екстатичний настрій тих віршів і на­солоджувався їхнім змістом.

69 двадаша ватсара аічге даіиа ■—ратрі-діне кршна-раса асвадайе дуі-бандгу-сане

двадаша ватсара—дванадцять років; аічге даіиа—такий стан; ратрі-діне— вдень і вночі; кршна-раса—трансцендентне блаженство; асвадайе—смакує; дуі-бандгу-сане—з двома друзями, Раманандою Раєю та Сварупою Дамода- рою Ґосвамі.

У такому стані Шрі Чайтан'я Махапрабгу перебував день і ніч протягом дванадцяти років. Разом зі Своїми двома дру­зями Він насолоджувався тими віршами, сповненими суто трансцендентного блаженства і смаків свідомості Крішни.

70 сеі саба ліла-раса апане ананта сахасра-вадане варні' нахі па'на анта

сеі саба—ці всі; лїла-раса—трансцендентні смаки розваг Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; апане—особисто; ананта—Бог-Особа Ананта; сахасра-вадане—ти­сячами облич; варні'—описуючи; нахі—не; па'на—досягає; анта—межі.

Навіть Анантадева, тисячами Своїх вуст, не зміг би набли­зитись до межі сповнених трансцендентного блаженства описів розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

71 джїва кшудра-буддгі кон таха паре варніте? тара ека кана спариіі апана шодгіте

джїва—жива істота; кшудра-буддгі—обмежений інтелект; кон—хто; таха— те; паре—може; варніте—описати; тара—того; ека кана—одну краплю; спарші—доторкаюсь; апана шодгіте—щоб очиститись.

Тож як описати ці розваги звичайній живій істоті, наділеній крихітним інтелектом? Проте я намагаюсь доторкнутись бо­дай до часточки цих розваг, щоб очиститись.


72 йата чешта, йата пралапа,—нахі паравара сеі саба варніте грантга хайа сувістара

йата чешта—всі діяння; йата пралапа—всі божевільні розмови; нахі па­равара—не було краю; сеі саба—їх усіх; варніте—щоб описати; грантга— книжка; хайа—була б; су-вістара—дуже об'ємна.

Діянням Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і Його безумним розмо­вам немає межі. Якби описати їх усі, об'єм цієї книги наба­гато би збільшився.

73 врндавана-даса пратгама йе ліла варніла сеі-саба лілара амі сутра-матра каіла

врндавана-даса—Шріла Вріндавана даса Тгакура; пратгама—спочатку; йе—які; лїла—розваги; варніла—описав; сеі-саба—тих усіх; лілара—роз­ваг; амі—я; сутра-матра каіла—навів лише огляд.

Котрі розваги Шріла Вріндавана даса Тгакура вже описав, ті я лише побіжно переглянув.

74 танра тйакта 'авашеша'санкшепе кахіла лілара бахулйе Грантга татгапі баділа

танра—його; тйакта—залишені; авашеша—решту; санкшепе кахіла— я описав дуже коротко; лілара бахулйе—через велику кількість розваг; ґрантга—ця книга; татгапі—все одно; баділа—збільшилась.

Розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, котрі Вріндавана даса Тгакура не описав, я описав тільки дуже коротко. Але цих розваг так багато, що книга все одно стала дуже об'ємною.

75 атаева сеі-саба лїла на парі варнібаре самапті карілун лїлаке карі' намаскаре

атаева—тому; сеі-саба—ці всі; ліла—розваги; на парі—не можу; варні­баре—розповісти; самапті карілун—на. тому я закінчив; лїлаке—розвагам; карі' намаскаре—шанобливо кланяючись.

Докладно змалювати всі ці розваги неможливо. Тому я ша­нобливо кланяюсь їм і на тому завершую свою розповідь.

76 йе кічгу кахілун еі діг-дарашана еі анусаре хабе тара асвадана

йе кічгу—які; кахілун—я сказав; еі—це; дік-дараіиана—лише для того, щоб дати загальне уявлення; еі анусаре—ось так; хабе—буде; тара—того; асвадана—смак.

Все, що я розповів, дає лише загальне уявлення, але за ци­ми описами можна зрозуміти смак усіх розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

77 прабгура Гамбгїра-лїла на парі буджгіте буддгі-правеїиа нахі тате, на парі варніте

прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; Гамбгіра—глибокі; лїла—розваги; на парі—не можу; буджгіте—-зрозуміти; буддгі-правеша нахі—інтелект не про­никає; тате—через це; на парі—не можу; варніте—належно описати.

Дуже глибоких, значущих розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу я не розумію. Моєму інтелектові не до снаги проникнути в їхнє значення, отож я не зміг належно їх описати.

78 саба ійрота ваішнавера вандійа чарана чаітанйа-чарітра-варнана каілун самапана

саба шрота—усіх слухачів; ваішнавера—вайшнавів; вандійа чарана—шаноб­ливо кланяючись до лотосових стіп; чаітанйа-чарітра—діянь і вдачі Шрі Чай­тан'ї Махапрабгу; варнана—опис; каілун—я зробив; самапана—закінчення.

Шанобливо схиляючись до лотосових стіп усіх моїх читачів- вайшнавів, я закінчую на цьому опис діянь і якостей Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

аксіша—небо; ананта—безмежне; тате—в небі; йаічге—як; пакші- Гана—птаство; йара—кого; йата шакті—яка сила; тата—стільки; каре арохана—злітає вгору.

Небо безмежне, але різні птахи відповідно до своїх сил злі­тають на різну висоту.

80 аічге махапрабгура ліла—нахі ора-пара 'джїва' хана кеба самйак паре варнібара?

аічге—так само; махапрабгура лїла—розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; нїіхі ора-пара—не мають меж ні вгорі, ні внизу; джїва хана—бувши зви­чайна жива істота: кеба—хто; самйак—повністю; паре—може; варнібара— описати.

Розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — наче безкрає небо. Як же звичайній живій істоті описати їх повністю?

81 йават буддгіра Гаті, татека варнілун самудрера мадгйе йена ека кана чгунїлун

йават—скільки; буддгіра гаті—межа мого інтелекту; татека—стільки; варнілун—я описав; самудрера мадгйе—посеред океану; йена—як; ека кана—одну краплю; чгунілун—торкнув.

Я спробував описати їх тою мірою, якою мені дозволяє мій інтелект, немов зачерпнувши краплю води з величезного океану.

82 нітйананда-крпа-патра—врндавана-даса чаітанйа-лілайа тенхо хайена 'аді-вйаса'

нітйананда—Господа Ніт'янанди Прабгу; крпа-патра—улюблений відда­ний; врндавана-даса—Вріндавана даса Тгакура; чаітанйа-лілайа—у розва­гах Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; тенхо—Він; хайена—є; аді-вйаса—первісний В'ясадева.

Вріндавана даса Тгакура — улюблений відданий Господа Ніт'янанди, отож серед тих, хто описує ігри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, він первісний В'ясадева.

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура ка­же, що всі письменники після Вріндавани даси Тгакури, які є чисті віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і намагаються опису­вати діяння Господа, подібні до В'яси. Шріла Вріндавана даса Тгакура — це первісний В'ясадева чайтан'я-ліли, і так само всі інші, хто йде його слідами, описуючи розваги Шрі Чай­тан'ї Махапрабгу, гідні імені В'ясадеви. Істинного духовного вчителя називають В'ясою, тому що він представник В'яси. Святкування дня народження істинного духовного вчителя називають В'яса-пуджею.

83 танра аґе йадйапі саба лілара бгандара татгапі алпа варнійа чгаділена ара

танра аге—перед ним; йадйапі—хоча; саба—всіх; лілара—розваг; бганда­ра—скарбниця; татгапі—однак; алпа—дуже мало; варнійа—описавши; чгаділена—залишив; ара—інші.

У Вріндавани даси Тгакури під рукою повна скарбниця роз­ваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, але він описав лише частку, більшість із них залишивши.

84 йе кічгу варнілун, сеха санкшепа карійа лікгіте на парена, табу ракгійачгена лікгійа

йе кічгу варнілун — що я написав; сеха—їх; санкшепа—коротко; карійа— роблячи; лікгіте на парена—Вріндавана даса Тгакура не міг описати; табу— однак; ракгійачгена—залишив; лікгійа—записавши.

Я змалював те, що Вріндавана даса Тгакура залишив. Та, хоча він не мав змоги описати ці розваги, він навів їхній огляд.

акаиіа—ананта, тате йаічге пакші-гана йара йата шакті, тата каре арохана

чаітанйа-мангале тенхо лікгійачге стгане-стгане сеі вачана иіуна, сеі парама-праманє


чаітанйа-манґале—у книзі «Чайтан'я-манґала»; тенхо—Вріндавана даса Тгакура; лікгійачге—написав; стгане-стгане—у кількох місцях; сеі вача- на шуна—послухайте, будь ласка, ті слова; сеі парама-прамане—це найви­щий доказ.

У своїй книзі «Чайтан'я-манґала» [«Чайтан'я-бгаґавата»], він в багатьох місцях згадує ці розваги. Я прохаю читачів по­слухати його книжку, бо вона становить найліпше свідчення.

86 санкшепе кахілун, вістара на йайа катгане вістарійа веда-вйаса каріба варнане

санкшепе кахілун—я описав дуже -коротко; вістара на йайа катгане— повністю описати неможливо; вістарійа—докладно з'ясовуючи; веда-вйаса— представник В'ясадеви; каріба—зробить; варнане—описуючи.

Я описав розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу дуже коротко, бо повністю їх описати мені не до снаги. Однак у майбутньо­му Ведав'яса змалює їх докладно.

87 чаітанйа-манґале іха лікгійачге стгане-стгане сатйа кахена, — 'аґе вйаса каріба варнане'

чаітанйа-манґале—у книзі «Чайтан'я-манґала», що нині відома як «Чай­тан'я-бгаґавата»; іха—це твердження: лікгійачге—написано; стгане-стгсі- не—в багатьох місцях; сатйа—правда; кахена—каже; аґе—згодом; вйаса каріба варнане—В'ясадева змалює їх докладніше.

У «Чайтан'я-манґалі» Шріла Вріндавана даса Тгакура в ба­гатьох місцях пише, що в майбутньому В'ясадева неодмінно змалює Господні розваги докладніше.

ПОЯСНЕННЯ: Вислів аґе вйаса каріба варнане перегукуєть­ся з текстом у «Чайтан'я-бгаґаваті» (Аді-кганда, перша гла­ва, 180 вірш), де Вріндавана даса Тгакура каже:

шеша-кганде чаітанйера ананта віласа вістарійа варніте ачгена веда-вйаса

«Безмежні розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу опише в май­бутньому В'ясадева». Як пояснює Шріла Бгактісіддганта Са- расваті Тгакура, ці слова означають, що в майбутньому інші представники В'ясадеви докладно опишуть розваги Господа Чайтан'ї. Це підтверджує, що кожен чистий відданий, який належить до учнівської послідовності і описує розваги ПІрі Чайтан'ї Махапрабгу, є представник В'ясадеви.

88 чаітанйа-лїламрта-сіндгу— дугдгабдгі-самана тршнанурупа джгарї бгарі' тенхо каіла пана

чаітанйа-лїла-амрта-сіндгу—океан нектарних розваг Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; дуґдга-абдгі-самана—наче молочний океан; тршна-анурупа—за спра­гою; джгсїрі—дзбан; бгарі'—набираючи; тенхо—він; каіла пана—пив.

Океан нектарних розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — наче молочний океан. Наскільки Вріндавана даса Тгакура відчу­вав спрагу, настільки він набрав у свій дзбан із цього океану і випив.

89 танра джгарї-шешамрта кічгу море діла татеке бгаріла пета, тршна мора ґела

танра джгсірї-шеша-амрта—рештки молока із дзбана Вріндавани даси Тга­кури; кічгу—трохи: море діла—дав мені; татеке—тими рештками; бгаріла пета—мій живіт наповнився; тршна мора села—моя спрага минулась.

Решток молока, які Вріндавана даса Тгакура дав мені, ви­стачило наповнити мій живіт, і тепер я повністю потамував свою спрагу.

90-91 амі—аті-кшудра джїва, пакшї ранґа-туні

се йаічге тршнайа пійе самудрера панї

таічге амі ека кана чгунілун лїлара еі дрштанте джаніха прабгура лїлара вістара

амі—я; аті-кшудра джїва—дуже незначна жива істота; пакшї ранґа-туні— мов червонодзьобе пташеня; се—він; йаічге—як; тршнайа—за спрагою;

пійе—п'є; самудрера панї—воду моря; таічге—так само; амі—я; ека кана— одну краплинку; чгунілун—торкнув; лїлара—розваг Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; еі дрштанте—за цим прикладом; джаніха—знайте; прабгура—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; лїлара вістара—обшир розваг.

Я нікчемна жива істота, схожа на червонодзьобу пташину. Як ця пташина тамує спрагу краплиною води з моря, так і я зачерпнув лише краплину з океану розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Цей приклад дає вам деяке уявлення про об­шир ігор Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.

92 'амі лікгі',—еха мітгйа карі анумана

омара шарїра каштга-путалї-самана

амі лікгі—я пишу; еха мітгйа—це хибно; карі анумана—припускаю; ома­ра шарїра—моє тіло: каштга-путалї-самана—як дерев'яна лялька.

Гадаю, що сказати «я пишу» було б неправильно, бо моє тіло — наче дерев'яна лялька.

93 врддга джаратура амі андга, бадгіра

хаста хале, манобуддгі нахе мора стгіра

врддга—старий; джара-атура—вражений неміччю; амі—я; андга—сліпий: бадгіра—глухий; хаста хале—руки тремтять; манах-буддгі—розум та інте­

лект; нахе—не: мора—мої; стгіра—постійні.

Я старий і немічний. Я вже майже осліп та оглух, руки мої тремтять, а розум та інтелект важко зосередити.

94 наніі-роґа-ґраста, — чаліте васіте на парі панча-роґа-пїда-вйсікула, ратрі-діне марі

нана-роґа-ґраста—вражений численними хворобами; чаліте—ходити; ва­сіте—сидіти; на парі—не можу; панча-роґа-пїда-вйіікула—завжди стурбова­ний п'ятьма хворобами; ратрі-діне—день і ніч; марі—можу померти будь- якої миті.

Мене мучить стільки хвороб, що я не годен ні ходити, ні си­діти. П'ять недуг повсякчас підточують мої сили. Будь-якої хвилі, вдень чи вночі, я можу померти.

95 пурве ґрантге іха карійачгі ніведана татгапі лікгійе, шуна іхара карана

пурве—раніше: ґрантге—в книзі; іха—це; карійачгі ніведана—я звернувся до читачів; татгапі—однак; лікгійе—пишу; шуна—послухайте; іхара кара­на— причину цього.

Я вже розповідав про свою неміч, тепер послухайте, чому я все-таки пишу.

96-98 шрї-ювінда, шрї-чаітанйа, шрї-нітйананда

шрї-адваіта, шрї-бгакта, ара шрї-шротр-врнда

шрї-сварупа, шрї-рупа, шрї-санатана шрї-раггунатга-даса іирї-ґуру, шрї-джїва-чарана

інха-сабара чарана-крпсійа лекгайа амсіре сіра ека хайа, —тенхо аті-крпа каре

шрї-ґовінда—Шрі Ґовіндадева; шрї-чаітанйа—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; шрї-нітйананда—Господь Ніт'янанда; шрї-адваіта—Адвайта Ачар'я; шрї- бгакта—інші віддані; ара—також; шрї-шротр-врнда—читачі цієї книги; шрї- сварупа—Сварупа Дамодара Ґосвамі; шрї-рупа—Шрі Рупа Ґосвамі; шрї-са­натана— Шрі Санатана Ґосвамі; шрї-раггунатга-даса—Шрі Раґгунатга даса Ґосвамі; шрї-ґуру—мій духовний вчитель; шрї-джїва-чарана—лотосові стопи Шрі Джіви ґосвамі; інха сабара—їх усіх; чарана-крпайа—милістю лотосових стіп; лекгайа—спонукають писати; амаре—мене; ара ека—ще один; хайа— є; тенхо—Він; аті-крпа каре—виявляє до мене велику милість.

Я пишу цю книгу з милості Шрі Говіндадеви, Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Господа Ніт'янанди, Адвайти Ачар'ї, інших від­даних, читачів цієї книги, а також Сварупи Дамодари Ґос­вамі, Шрі Рупи Ґосвамі, Шрі Санатани Ґосвамі, Шрі Раґгу- натги даси Ґосвамі — мого духовного вчителя, і Шрі Джіви Ґосвамі. Також я отримав особливу милість ще від одної Вер­ховної Особи.


99 шрї-мадана-юпала море лекгайа аджна карі' кахіте на йуйайа, табу рахіте на парі

шрї-мадана-гопала—вріндаванське Божество Мадана-мохана; море—мене; лекгайа—спонукає писати; аджна карі'—даючи наказ; кахіте—казати; на йуйайа—не годиться; табу—однак; рахіте—мовчати; на парі—не можу.

Вріндаванське Божество Шрі Мадана-мохана дав мені на­каз, який примушує мене писати. Це не годиться виносити на люди, але я розголошую це, бо незмога змовчати.

100 на кахіле хайа мора крта-ггната-доша дамбга карі балі' шрота. на каріха роїиа

на кахіле—якщо не скажу; хайа—є; мора—моя; крта-ґгната-доша—вина невдячності; дамбга карі—пишаюсь; балі'—вважаючи; шрота—читачі; на каріха роша—не гнівайтесь.

Якби я не сказав про це, то був би винен у невдячності Гос- подеві. Тож, дорогі читачі, не візьміть це за чванливість і не сердіться на мене.

101 тома-сабара чарана-дгулі каріну вандана тате чаітанйа-лїла хаіла йе кічгу лікгана

тома-сабара—вас усіх; чарана-дгулі—пилові зі стіп; каріну вандана—я мо­лився; тате—тому; чаітанйа-лїла—розваг Господа Шрі Чайтан'ї Маха­прабгу; хаіла—було; йе—яке: кічгу—деяке; лікгана—писання.

Якщо я написав що-небудь про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, то це тому, що підніс молитви до лотосових стіп усіх вас.

102 ебе антйа-лїла-ганера карі анувада анувада' каіле паі лїлара асвада'

ебе—зараз; антйа-лїла-ґанера карі анувада—дозвольте повторити всі події Ант'я-ліли; анувада каіле—якщо повторю; паі—дістану; лїлара—розваги; асвада—смак.

А зараз дозвольте мені ще раз перелічити всі розваги Ант'я-ліли, щоб знову відчути їхній смак.

103 пратгама паріччгеде—рупера двітїйа-мілана тара мадгйе дуі-натакера відгана-шравана

пратгама паріччгеде—у першій главі; рупера — Рупи Ґосвамі; двітїйа- мілана—друга зустріч із Господом Чайтан'єю; тара мадгйе—в тій главі; дуі- натакера—двох п'єс; відгана-шравана—слухання про написання.

Перша глава розповідає про те, як Рупа Ґосвамі зустрівся з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу вдруге і як Господь слухав про його п'єси [«Відаґдга-мадгава» і «Лаліта-мадгава»].

104 тара мадгйе шівананда-сансе куккура аіла прабгу таре кршна кохана мукта каріла

тара мадгйе—у тій главі; шівананда-санге—із Шіванандою Сеною; кукку­ра—собака: аіла—прийшов; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; таре— його (собаку); кршна кохана—спонукавши повторювати «Крішна»; мукта каріла—звільнив.

Також та глава розповідає про собаку Шівананди Сени, якого Шрі Чайтан'я Махапрабгу спонукав повторювати свя­те ім'я Крішни і тим самим звільнив.

105 двітїйе— чгота-харідасе караіла шікшана тара мадгйе шіванандера ашчарйа даршана

двітїйе—у другій главі; чгота-харідасе—Харідасу молодшого; караіла шікшана— суворо провчив; тара мадгйе — в тій главі; шіванандера — Шівананди Сени; ашчарйа даршана—дивовижне побачення.

Друга глава розповідає про те, як Господь провчив Харіда­су молодшого. Також у цій главі розказано про дивовижне побачення Шівананди Сени з Господом.

106 тртїйе—харідасера махіма прачанда дамодара-пандіта каіла прабгуре всікйа-данда

тртїйе—у третій главі; харідасера—Тгакури Харідаси; махіма прачанда— велика слава; дамодара-пандіта—Дамодара Пандіта; каіла—зробив; прабгу­ре—Шрі Чайтан'ї Махапрабгу; вакйа-данда—зухвале картання.

У третій главі йдеться про велику славу Харідаси Тгакури. Також у цій главі згадано, як Дамодара Пандіта критикував Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.

107 прабгу 'нама' дій а каіла брахманда-мочана харідаса каріла номера махіма-стгапана

прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; нама дійа—даруючи святе ім'я; каілсї— зробив; брахманда-мочана—звільнення всесвіту; харідаса—Харідаса; ка­ріла—робив; номера—святого імені; махіма-стгапана—утвердження слави.

Також третя глава розповідає про те, як Шрі Чайтан'я Махапрабгу звільнив весь усесвіт, даруючи усім святе ім'я Господа, а також про те, як Харідаса Тгакура на своєму при­кладі доводив велич святого імені.

108 чатуртге— шрї-санатанера двітїйа-мілана деха-тйаґа хаіте танра каріла ракшана

чатуртге—у четвертій главі; шрї-санатанера—Санатани Ґосвамі; двітїйа- мілана—другі відвідини; деха-тйаґа хаіте—від самогубства; танра каріла ракшана—Шрі Чайтан'я Махапрабгу захистив його.

Четверта глава описує, як Санатана Ґосвамі вдруге при­йшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і як Господь врятував його від самогубства.

109 джйаіштга-масера дгупе танре каіла парїкіиана шакті санчарійа пунах патгаіла врндавана

джйаіштга-масера—місяця травень-червень; дгупе—під сонячним промін­ням; танре—його; каіла—зробив; парїкіиана—випробування; шакті— силу; санчарійа—дарувавши йому; пунах—знову; патгаіла врндавана—по­слав назад до Вріндавани.

Четверта глава розповідає також про те, як Господь випро­бував Санатану Ґосвамі під час спеки місяця дж'яйштга [тра­вень-червень], а тоді наділив його силою і послав назад до Вріндавани.

110 панчаме—прадйумна-міигре прабгу крпсі каріла райа-двара кршна-катга танре шунаілсї

панчаме—у п'ятій главі; прадйумна-мішре—Прад'юмні Мішрі; прабгу—Шрі Чайтан'я Махапрабгу; крпа каріла—дарував милість; райа-двара—за допо­могою Рамананди Раї; кршна-катга—розмови про Крішну; танре ійунаіла— сказав послухати.

П'ята глава розповідає про те, як Господь обдарував милістю Прад'юмну Мішру і наказав йому слухати розповіді Рама­нанди Раї про Крішну.

111 тара мадгйе 'бансала'-кавіра натака-упекшана сварупа-госані каіла віграхера махіма-стгапана

тара мадгйе—в тій главі; банґала-кавіра—поета з Бенгалії; натака-упек­шана— відхилення п'єси; сварупа-госані—Свару па Дамодара Ґосвамі; каіла— зробив; віґрахера—Божества; махіма-стгапана—утвердження слави.

Також та глава розповідає про те, як Сварупа Дамодара Ґосвамі відхилив п'єсу бенгальського поета і проголосив іс­тину щодо величного становища Божества.

112 шаштге—раїгунатга-даса прабгуре міліла нітйананда-аджнайа чіда-махотсава каіла

шаштге—у шостій главі; раггунатга-даса—Раґгунатга даса Ґосвамі; пра­бгуре міліла—зустрів Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу; нітйананда- аджнайа—за наказом Ніт'янанди Прабгу; чіда-махотсава каіла—влаштував бенкет із дробленим рисом.

Шоста глава розповідає про те, як Раґгунатга даса Ґосвамі зустрівся із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу і з наказу Ніт'янан­ди Прабгу влаштував святковий бенкет із дробленим рисом.


113 дамодара-сварупа-тгані танре самарпіла 'говардгана-иііла', 'ґунджа-мала' танре діла

дамодара-сварупа-тгані—під опіку Сварупи Дамодари Ґосвамі; танре самар­піла—Господь доручив його; ґовардгана-иііла—камінь з пагорба Ґовардгана; ґунджа-мала—Гірлянду з мушельок; танре діла—подарував йому.

Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 27 | Нарушение авторских прав

  • ГЛАВА 13 ДОМОРОЩЕННЫЕ ВРАЧЕВАТЕЛИ
  • Дома на телескопических сваях
  • Scoring
  • ОВ психо-химического действия.
  • Начальная терапия этанолом
  • Расписание основных мероприятий Центральной региональной площадки Всероссийского Фестиваля NAUKA 0+ в Красноярском крае
  • Уход за волосами после Кератинового лечения 280 мл. – 750 руб.
  • Оригенизм
  • Я не верю в Бога
  • Приложение с поддержкой перетаскивания OLE
  • Ира и Саша Ч. 30.11.2013
  • ЭКОНОМИЯ ВРЕМЕНИ ПРИ ЧТЕНИИ И ПИСЬМЕ
  • Работы производятся с применением комплектов для защиты от наведённого напряжения.
  • Индивидуальных аудиторов) и аудируемых лиц
  • Основні положення теорії будови атома Бора
  • Мадлен Вионне: мастер кроя
  • ЗАДАНИЯ. Задание 1. Определите, как реализуется в общении цель манипулятора и в чем проявляется
  • Into cellulose II.
  • СИСТЕМА ОХРАНЫ МАТЕРИНСТВА И ДЕТСТВА. 001.Удельный вес женщин, занятых в общественном производстве в Российской Федерации в
  • Технологический процесс отделки состоит из операций шпаклевания, шлифования, грунтования, отбелки и нанесения колера.